ВЛУЧНІСТЬ СЛОВА

Слово вчепилося в олівець –
В зошит записуватись не хоче!
Мабуть, урветься мені терпець,
Й так вже сиджу майже до ночі!..

Віршик – простесенький, ні про що –
Слово оте мало б скінчити...
Раптом подумала: а якщо
Іншим – синонімом – замінити?

Так! І від того віршик ожив;
Нібито мушля стулки відкрила,
Й ніжна перлина – диво із див! –
Мудрість свою світу явила!..

Влучністю слова барвиться твір,
Щоб заримоване зернятко сутнє
Стрімко доправить, як річкою з гір,
В душі, в серця й далі – в майбутнє!