субота, 29 січня 2022 р.

 ПУБЛІКАЦІЇ

«Письменники  Запорізького краю (антологія творів кінця ХХ – початку ХХІ ст.)» – Запоріжжя, «Дике поле», 2017, ISBN 978-617-7433-32-2, стор. 284-304.

 «Література Запорізького краю: хрестоматія кінця ХХ – початку ХХІ ст.» – Запоріжжя, «Дике поле», 2019, ISBN 978-617-7433-86-5, стор. 199-213.

 «Не міліють джерела Дніпрові (антологія письменників Запорізького краю)» – Запоріжжя, АА «Тандем», 2016, ISBN 978-966-488-159-0, стор. 98-99.

 «Україно моя, твоя доля стає і моєю… (Альманах творів письменників Запорізького краю до 30-річчя Незалежності України/упор. О.О. Стадніченко)» – Запоріжжя, ФОП Советнікова К.С., 2021, ISBN 978-617-7871-05-6, стор. 119-127.

 «Українка: жінка-волонтер, жінка-герой (нариси, вірші, спогади, світлини)» – Лубни, «Інтер Парк», 2018, ISBN 978-966-2773-79-8, стор. 46-52.

 «Солдатський привал» – Валентина Візірська, Запоріжжя, ФОП Меркулова О.Г., 2021, ISBN 978-617-7681-39-6, стор. 6-7, 34.

 «31. Антологія сучасної української фантастики» – укл. Т.Левченко, Київ, С.В. Чебаненко, 2021, ISBN 978-617-7952-08-3, стор. 102-106.

«На итальянских берегах» – Украина-Италия, МПП «Копіцентр», 2011, ISBN 978-966-7709-35-8, стр. 45-51.

 Літературний альманах «Енциклопедія сучасної літератури» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2016, ISBN 978-617-7461-22-6, стор. 102-116.

 Літературний альманах «Галактика Любові» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2017, ISBN 978-617-7461-40-0, стор. 40-42.

 Літературний альманах «Серце Європи» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2017, ISBN 978-617-7461-89-9, стор. 11-14.

 Літературний альманах «Скарбниця мудрості» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2017, ISBN 978-617-7461-71-4, стор. 25-27.

 Літературний альманах «Я дякую тобі» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2017, ISBN 978-617-7590-11-7, стор. 15-18.

 Літературний альманах «З Україною в серці» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2018, ISBN 978-617-7590-74-2, стор. 13-15.

 Літературний альманах «Колиска роду» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2018, ISBN 978-617-7590-59-9, стор. 31-35.

 Літературний альманах «Горизонти» – Хмельницький, Видавець Стасюк Л.С., 2021, ISBN 978-617-7958-89-4, стор. 66-71.

 «Белые птицы» – Татьяна Белая, Запорожье, ФЛП Меркулова О.Г., 2018, ISBN 978-617-7681-02-0, стр. 8-11, 14-15, 18, 23, 30-31, 34, 39, 42-43, 46-49.

 «Полотно життя (збірка пісень і пєс для фортепіано)» – Людмила Бояренцева, Сергій Бояренцев, Полтава, 2016, ББК 85.94-041(4Укр-4Пол), стор. 12-17, 22.

 «Каруселі дитячих мрій (збірка пісень і пєс для фортепіано)» – Людмила Бояренцева, Сергій Бояренцев, Полтава, 2018, УДК 784.6:78.087(477.53), стор. 16-17, 24-26.

 «Малюю весну думками (збірка пісень і пєс для фортепіано)» – Людмила Бояренцева, Сергій Бояренцев, Полтава, 2020, УДК 784.6:78.087(477.53), стор. 54-56.

 «Одна вічність на двох (збірка пісень для фортепіано)» – Людмила Бояренцева, Сергій Бояренцев, Леся Павленко, Кременчук, 2021, ISBN 978-617-639-318-4, стор 24, 56.

 «Співоча Україна (збірник Першого міжнародного фестивалю-конкурсу авторів та виконавців української ліричної пісні та українського романсу (поетичний тур))» – Запоріжжя, АА «Тандем», 2016, ББК 85.319.41(4Укр)я438, стор. 22-23.

 Альманах фестиваля поэзии «В стенах «Серебряного века»» – Мелитополь, Издательский дом Мелитопольской городской типографии, 2016, ISBN 978-966-197-427-1, стр 74.

 Альманах Всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця» – Івано-Франківськ, ВГЦ «Просвіта», 2016, ISBN 978-966-2716-82-5, стор. 17.

 Альманах Международного литературно-музыкального фестиваля «Звезда Рождества» – Выпуск №5, Днепр, Акцент ПП, 2017, ISBN 978-966-921-152-1, стр. 121.

 Альманах Международного литературно-музыкального фестиваля «Звезда Рождества» – Выпуск №6, Днепр, Акцент ПП, 2017, ISBN 978-966-921-214-6, стр. 181-182.

 «Весела Січ» – Сміхопис Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків імені Петра Ребра (м. Запоріжжя), №1-2 (31-32)/2018, Нікополь, «Принтхаус «РИММ»», 2018, стор. 72.

 Вісник міжнародного літературного конкурсу «Сестра таланта» – «Склянка Часу*Zeitglas», 2021, стор. 185.

 Музичний альманах «Октава» – №12/2021, Канів, вид. «Склянка Часу*Zeitglas», 2021, ISBN 978-617-7425-71-6, стор. 19-22.

 Українсько-російськомовний літературно-художній та громадсько-політичний часопис Запорізького краю «Хортиця»:

№4/2015 – стор. 3-4;

№5/2017 – стор. 112;

№2/2018 – стор. 114;

№3/2018 – стор. 116.

 Газета «Запорізька правда» – №18 (23702) від 12.05.2016, стор. 23.

 Газета «Сміла» – № 13 (1105) від 28.03.2018, стор. 2.

 Газета «Верже» – №13 (1283) від 05.04.2018, стор. 20.

 Газета «Запорізька Січ» – № 159 (6855) від 28.09.2019, стор. 8.

 Газета «Рідний край» – №45 (11574) від 12.06.2021, стор. 3.

субота, 22 січня 2022 р.

 ПРО МЕНЕ

Коли запитують: «В якому жанрі ви пишете?», я завжди маю проблему з відповіддю. Бо… лише занотовую те, що приходить у голову. Коли я намагаюся щось вигадати сама, результат мені не подобається))) Тому я записую все – вірші, мелодії, свої сни. Але найбільше я чекаю на «кіно», яке іноді починає крутитися в голові, бо з нього виходять прозові твори. І те «кіно» зазвичай – фантастика. А ще – я не можу спокійно дивитися на космічні кораблі у фільмах, бо мені здається, що і я колись на таких літала...

За фахом я – провізор, але покликання моє – творчість, у ній я бачу сенс свого життя.


Моя творчість почалась у п'ять років. Ледь навчившись читати й писати, я зшила собі з листочків малесеньку книжечку й записала туди три віршика. Тоді ж мені подарували іграшкове піаніно на одну октаву, на якому я самостійно навчилася грати написану на кришці мелодію, логічно вирахувавши ноти.

Я закінчила 8-й клас одночасно з музичною школою з класу баяна й дуже хотіла вчитися музиці далі, але на той час батьки вже вимріяли для мене медичну професію. Як слухняна донька, я закінчила фармацевтичний факультет Запорізького медичного інституту і працювала в аптеках Запоріжжя і області. І завжди брала участь у художній самодіяльності – співала під гітару (три акорди мені показали, а далі вже вчилася сама) пісні видатних бардів.

Дуже довгий час я нічого не писала, не мала такої потреби, навіть не думала про це. Шкільні свої віршики, на жаль, не зберегла – написані для стінгазет мені не дуже й подобалися, а потаємний зошит з першими пристрастями спалила в печі, щоб мама ненароком не знайшла. Єдиний вірш з тих часів, написаний на промокашці зошиту з геометрії, згодом перетворився на пісню «Дождь идёт».

Відчутним поштовхом стала моя робота за кордоном. Першою була Лівія, де я працювала в госпіталі «аптечним лікарем». Я мала адаптувати українські схеми лікування до лівійських ліків, виходячи з анотацій англійською чи з хімічних формул. Майте на увазі, що Гугла з його перекладачем тоді ще не придумали))) Із завданням я впоралася, отримавши бонусом купу емоцій від іншої культури (уявіть – я блукала вулицями міста Лептіс-Магна, що збереглося з часів Римської імперії), мови, поглядів на життя, а головне – природи з її спекою, піщаними бурями й пальмовими жуками. Я почала бачити дивні яскраві сни, це було рідко, але – вражаюче.

Потім я працювала в Йорданії, яка теж додала емоцій – Мертвим морем, кораловими рифами, Петрою і червоною пустелею. Саме після Йорданії я написала першу фантастичну повість – «Стрибок». Сюжет я побачила в одному зі своїх яскравих снів. Протягом наступних днів сон повторився – з іменами й деталями. Ця історія мучила мене вдень і вночі, доки я її не записала. Починала як шкільний твір, але за кілька сторінок герої ожили! Знаючи лише суть сюжету, подробиці я писала з того «кіно», що крутилось у моїй голові. Я просто занотовувала те, що бачила. Найцікавіше вийшло з фіналом – я взагалі не знала, яким він буде. Але коли «кіно» закінчилось і поставилася остання крапка, я раптом усвідомила, що все склалося, немов мозаїка! Я пережила ЕЙФОРІЮ – незабутній стан. І поклала рукопис у стіл.

В Італію я поїхала звичайною заробітчанкою. Там мене застав 2014 рік. Було дуже страшно дивитись новини, а душа вимагала дії. І я почала писати вірші для концертів, які проводила українсько-італійська асоціація «Розмай», щоб зібрати кошти для нашої армії. Оте «Треба!», яке сказали в «Розмаї», ніби проштрикнуло хмару, з якої на мене полилися римовані рядки. В 2015 році я повернулася додому, знайшла волонтерів, їздила з ними у госпіталі. Там потрібні були не тільки вірші, а й пісні. Навчилася «ловити за хвостики» мелодії))) І видала першу поетичну збірку. А коли взяла її в руки, згадала про написану повість. І пішло-поїхало…

Зараз я – членкиня Національної спілки письменників України і міської організації композиторів Запоріжжя, авторка одинадцяти різножанрових книжок (три поетичні збірки – «Чудеса по заказу», «Щоб легше йти», «Курортный рай»; дві фантастичні повісті – «Стрибок» і його продовження, «Прибуття»; два пісенника по пятдесят пісень на мої слова і вірші інших авторів – «Пісня моя» і «Осінній зорепад»; збірка «Борщик» – пісні, вірші для дорослих і дітей, казка для старшокласників; фантастичний роман «Зірки не розкажуть»; цикл для дітей «Казки старої Шовковиці» з власними ілюстраціями); збірка пісень і віршів «Сонях». Мене запрошують на уроки літератури рідного краю, у двох школах співають написані для них гімни, ще в одній у 2021 році 7-мі класи писали за казкою з «Борщика» переказ. 12 квітня того ж року в Національному аерокосмічному центрі в Дніпрі лунала моя пісня. Маю Диплом І ступеня огляду-конкурсу «Українка: жінка-волонтер, жінка-воїн, жінка-герой» (Київ, 2017), Диплом переможця в номінації "краща поезія" фестивалю сучасної української авторської пісні та співаної поезії "Словоспів" (Рівне, 2021), Диплом лавреата поетичного фестивалю-конкурсу «І тихим островом калиновим згадалось батьківське село…» (Брусилів, 2021), Диплом переможця (ІІ місце) в номінації «переклади» Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятися зміг!»

Коротку прозу колись пробувала, але мені здалося, що там герої не встигають «оживати». Конкурс «День Незалежності 2120» на літературній платформі «Аркуш», де моє оповідання «Пісня» посіло І місце, дав мені можливість впевнитися – встигають!!! Участь в інтернет-конкурсі «Україна. Вчора, сьогодні, завжди» творчого обєднання «Літавиця» також виявилася успішною – я стала публікантом підсумкової збірки «31. Антологія сучасної української фантастики».

Бажаю усім здійснення їхніх мрій, а головне - здоров'я й МИРУ!


 

СОНЯХ

Слова та музика Ольги ЛІЩУК

Сонях, як сонечко – жовтий, всміхався до неба,

Ріс на землі, а піснями здіймався у вись!..

Поряд Нарцис пробурчав: «Підніматись не треба!

Жити як хочеш, зігнись і мені підкорись!»

Кинула квітка у Соняха брехні огидні,

Птах двоголовий узявся насіння дзьобать,

Черви погризли коріння на сході й на півдні,

Щоб неслухняного все ж і зігнуть, і зламать.

 

Тільки ж насіння подзьобане кровю своєю

Зернятка інші вдягнуло у литу броню.

Всі – і дорослі, й малі – однією сімєю

Зброєю, працею, словом – спинили пташню!

Сердиться квітка, збирає війська біля тину,

Сипле погрозами, нехтує буквами згод.

Сонях натомість оздоблює власну хатину,

Вчиться насіння своє берегти від негод.

 

Сплинуть роки, і Нарцис поміняє корону,

Схоче по-дружньому листя своє простягнуть…

Втрати і біль, руйнування підступне кордону

Сонях чи зможе пробачить, чи зможе забуть?

Силу бере із козацьких степів ковилових,

Із таємниць загадкових Карпатських вершин,

З моря глибин, із Полісся скарбів бурштинових

Сонях яскравий – Землі непідкорений син!

 

Я – УКРАЇНКА

Слова та музика Ольги ЛІЩУК

Центру національних культур ЗОУНБ присвячується

 

Відкрива зранку сонечко очі ясні,

Діамантом зоріє росинка…

Іншу мову заткала матуся в пісні,

Та люблю я калини суцвіття рясні.

Йде крізь роки ця стежинка –

Я живу тут, і я – українка.

ПРИСПІВ:

Народи, мов стрічки, вплела у вінок

Збагачена нами країна.

І сяє краса яскравіше зірок,

Бо любимо ми Україну!

 

Крижаніють тополі в тривожній імлі,

Склом-сльозинками плаче хатинка…

Мої предки зростали на іншій землі,

Та я хочу спинити ці віхоли злі!

Йде крізь роки ця стежинка –

Я живу тут, і я – українка.

ПРИСПІВ:

Народи, мов стрічки, вплела у вінок

Збагачена нами країна.

І сяє краса яскравіше зірок –

Боронимо ми Україну!

 

Там, де ліг через річку різьблений місток,

Зацвітають волошки й барвінки…

Народилася я серед інших квіток,

Та я й їх насаджу у наш спільний садок.

Йде крізь роки ця стежинка –

Я живу тут, і я – українка.

ПРИСПІВ:

Народи, мов стрічки, вплела у вінок

Збагачена нами країна.

І сяє краса яскравіше зірок,

Бо віримо ми Україні!

середа, 16 травня 2018 р.

ВЛУЧНІСТЬ СЛОВА

Слово вчепилося в олівець –
В зошит записуватись не хоче!
Мабуть, урветься мені терпець,
Й так вже сиджу майже до ночі!..

Віршик – простесенький, ні про що –
Слово оте мало б скінчити...
Раптом подумала: а якщо
Іншим – синонімом – замінити?

Так! І від того віршик ожив;
Нібито мушля стулки відкрила,
Й ніжна перлина – диво із див! –
Мудрість свою світу явила!..

Влучністю слова барвиться твір,
Щоб заримоване зернятко сутнє
Стрімко доправить, як річкою з гір,
В душі, в серця й далі – в майбутнє!

понеділок, 26 лютого 2018 р.

НЕ СПЛЮ...


І знову я не сплю... Не можу "вимкнуть" мозок,
Хоч Ніч уже прийшла, і світять ліхтарі,
Бо я складаю вірш чи діалоги з прози -
Можливо, саме це ще вивчать школярі.

Від праці - і до сну, від сну - і до роботи...
З уривочків таких складається життя;
Відкусять свій шматок ще й побуту турботи,
Залишать лише мить на пісню й почуття.

Безсоння не боюсь, бо то - мої години:
У прірву зазирнуть, злетіти до зірок,
Між білим та брудним відчути середину...
Не сплю - плету ланцюг настирливих думок.

ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
                   Хай таких родить більше Земля!
                   Як приходить тривожна година,
                   Україна для нього - родина:
                   Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.


ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.

Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru
ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.

Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru
ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.

Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru
ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.


Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru