середа, 16 травня 2018 р.

ВЛУЧНІСТЬ СЛОВА

Слово вчепилося в олівець –
В зошит записуватись не хоче!
Мабуть, урветься мені терпець,
Й так вже сиджу майже до ночі!..

Віршик – простесенький, ні про що –
Слово оте мало б скінчити...
Раптом подумала: а якщо
Іншим – синонімом – замінити?

Так! І від того віршик ожив;
Нібито мушля стулки відкрила,
Й ніжна перлина – диво із див! –
Мудрість свою світу явила!..

Влучністю слова барвиться твір,
Щоб заримоване зернятко сутнє
Стрімко доправить, як річкою з гір,
В душі, в серця й далі – в майбутнє!

понеділок, 26 лютого 2018 р.

НЕ СПЛЮ...


І знову я не сплю... Не можу "вимкнуть" мозок,
Хоч Ніч уже прийшла, і світять ліхтарі,
Бо я складаю вірш чи діалоги з прози -
Можливо, саме це ще вивчать школярі.

Від праці - і до сну, від сну - і до роботи...
З уривочків таких складається життя;
Відкусять свій шматок ще й побуту турботи,
Залишать лише мить на пісню й почуття.

Безсоння не боюсь, бо то - мої години:
У прірву зазирнуть, злетіти до зірок,
Між білим та брудним відчути середину...
Не сплю - плету ланцюг настирливих думок.

ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
                   Хай таких родить більше Земля!
                   Як приходить тривожна година,
                   Україна для нього - родина:
                   Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.


ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.

Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru
ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.

Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru
ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.

Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru
ПІСНЯ ПРО НЕБАЙДУЖИХ ЛЮДЕЙ
[Ольга Лищук]
Версия для печати

То не грім, то війна виганяє з домівки солдата,
Та стає в нього більш, ніж по одному, мами і тата,
Бо немає чужих серед тих, що підставили груди,
За них моляться щиро звичайні турботливі люди.
ПРИСПІВ: Волонтер - небайдужа людина,
Хай таких родить більше Земля!
Як приходить тривожна година,
Україна для нього - родина:
Душу й руки свої підставля.

То не вітер, то мчить бездоріжжям старенька машина,
В ній дарунки везуть незнайомому рідному сину:
Всім селом наліпили вареничків, ось і сметанка,
Передача із міста - одежа та ще й вишиванка.
ПРИСПІВ.

То не Сонце, то сяє вогнем волонтерськеє серце:
Захистить, як броня, і напоїть, як чисте озерце,
Покрову виплітатиме, вперто долаючи втому,
Щоб скінчилась війна і щоб всі повернулись додому!
ПРИСПІВ.


Источник: https://www.chitalnya.ru/work/2209728/
При копировании материалов с сайта, активная ссылка на оригинальный материал обязательна.
Все права защищены © chitalnya.ru

субота, 20 січня 2018 р.

ЗАХМАРНІ МРІЇ


ЛЮДИ, Я ВАС ЛЮБЛЮ!

Між зірок в розмальованій хаті
Моя Доля щасливо живе
Та плете візерунки строкаті -
То мій час між долоньок пливе.

В тім мережеві - друзі, родина
Й вороги - то їх Доля дала...
Дорога мені кожна людина,
Всім - уклін, і любов, і хвала!

ПРИСПІВ: Небу відкрию душу,
                   Сонцем журбу спалю,
                   Втому затихнуть змушу...
                   Люди, я вас люблю!

Ось набігла на місяць хмаринка
І дощем запишалась своїм...
Пам′ятаю я мами сльозинку
Над забитим коліном моїм...

Ген розцвівся бузок, як востаннє,
Хміль жартує - повзе на межу...
Подаровано скільки кохання -
День чи рік - я його збережу!

ПРИСПІВ.

Де стогнала земля і палала,
Проростає трава знов і знов...
Туга душу мою гартувала,
Та й її подолала любов.

...Заплітається щастя та врода,
Віра, успіх, а ще - каяття...
Кожна зустріч - то мов нагорода
За зухвале бажання життя.

ПРИСПІВ.

Я ДОВГО ЩЕ ЗМОЖУ ЛЮБИТЬ...

Я довго ще зможу любить
І пісню складу не одну,
Та вабить небесна блакить,
І ночі частіше - без сну...

Все менше сумую по тих
Дорогах, що вже не пройти -
Неспокій завзяття затих,
Щоб мудрість у діях знайти...

Шукаю не слово, а суть,
Ще вчуся любов віддавать...
Та сонячний зайчик, мабуть,
Ще довго в душі буде грать!

Продовжує пташка політ,
По хвилях пливуть кораблі...
Майбутній мій ЗАХІД - це СХІД
На іншому боці Землі...