ТИ МЕНЕ ПРИДУМАВ...

"Захмарна сутність невгамовних мрій..."
                                          Михайло Буряк

Ти мене придумав уві сні,
Відчай фарб розкидав мимохідь.
Зорі, мабуть, втрутились рясні,
Й образи хтознА-яких століть.

Ти в мені зібрав усіх принцес,
Юних Попелюшок і... повій,
Що звичайний з′єднання процес
Переносять у захмарність мрій...

Чи зберешся кликати сватів, 
Скаже лише час, який мине -
Може, ти багато захотів?..
Може, ти придумав не мене?..

ЩОБ ЛЕГШЕ ЙТИ...

В голові блукає віршів сомн, 
По аксонах гупає, пече...
Знов у жертву кидатиму сон,
Щоб, схилившись в ліжку на плече,

Виливать рядочки-почуття,
Закодовані малюнком слів -
Не для когось, не для майбуття,
А щоб легше йти серпанком днів.

Лікарі колись пускали кров,
Щоб покращить пацієнтів стан -
Я ж ось "випускаю" знов і знов
Гумореску, віршик, чи - роман...