ЩОБ ЛЕГШЕ ЙТИ...

В голові блукає віршів сомн, 
По аксонах гупає, пече...
Знов у жертву кидатиму сон,
Щоб, схилившись в ліжку на плече,

Виливать рядочки-почуття,
Закодовані малюнком слів -
Не для когось, не для майбуття,
А щоб легше йти серпанком днів.

Лікарі колись пускали кров,
Щоб покращить пацієнтів стан -
Я ж ось "випускаю" знов і знов
Гумореску, віршик, чи - роман...